ФРЦК 3

Постійним попитом користуються стародруки фахового спрямування:

  • видатних філософів – Аристотеля, Ф. Бекона, Г. Гегеля, О. Канта, Платона;

16

  • психологів – Марбе, Т. Рибо, Е. Торндайка;
  • неодноразово видані зібрання творів фундаторів прогресивної педагогічної думки – Ушинського К.Д. (1896; 1900; 1913), Руссо Ж.Ж. (1912), Локка Д. (1939), Меймана Е. (1920, 1922), Дьюї Д.(1915, 1922), Песталоцці І. (1939);

17

  • видання з накопиченого та примноженого передового досвіду новаторів того часу, з теорії і методики викладання предметів Паркера С.Г. (1926), Тихомирова Д.І. (1905), Шохор-Троцького С.І. (1888, 1914), Багалєй Д.І. (1898).

18

Джерелом лінгвістичних і філологічних досліджень можуть слугувати зібрання мовних словників, фундаментальні праці практиків і теоретиків слов’янознавства.

Насамперед, «Словарь української мови» Б. Грінченка, визначного українського письменника, філолога, перекладача, етнографа. У фонді представлене надруковане фотомеханічним способом перевидання першого 1907-1909 років тлумачного словника, яке упорядкував з власними додатками сам знавець слова. Словник мав великий вплив на усталення української літературної мови і літературного правопису та залишається найповнішим, лексикографічно найдосконалішим українським словником ХІХ сторіччя.

19

Довершеності не втратили «Латинско-русский словарь, приспособленный к гимназическому курсу», складений Г. Шульцем, перекладні словники кращого дореволюційного лексикографа М.П. Макарова. Його «немецко-русский» (1900), «французско-русский» та «русско-французский (1910) словники отримали схвальні відгуки Імператорської АН та усіх Учбових Комітетів і стали обов’язковими для фондів бібліотек учбових закладів.

20

  • призабуті «Русская хрестоматія. Памятники древней русской литературы и народной словесности» (1917), складена академіком Ф.І. Буслаєвим з доповненнями його учня Соболєвського О.І., прижиттєві видання історико-літературної хрестоматії (1916) Галахова О.Д., «Сочинения» в 3-х т. (1898) Скабічевського О.М., «Сочинения» в 3-х т. (1895) Тихонравова М.С., «История Русской Словесности с древнейших времен до наших дней» в 3-х т. (1900) Полєвого П.Н. та інші.

22

Найчисельнішими в фонді є видання художньої літератури. Вони дають уявлення про славнозвісних письменників того часу, а також знайомлять з видавництвами і типографіями, які друкували і популяризували твори цих митців – АКАДЕМІЯ, Брокгауз-Ефрон, М.О. Вольф, ЗиФ, А.Ф. Маркс, РУХ, П.П. Сойкін та інші.

Серед видань:

  • Шевченко Т.Г. «Кобзар» — фототипне перевидання унікального першого позацензурного примірника 1840 р.
  • Пушкін О.С. «Вибрані твори: в 2-х т.» — ювілейне видання українською мовою (1937).
  • «Слово о полку Игоря» (1910).

23

Прижиттєві видання класиків літератури:

  • Карпенко-Карий І.Д. «Драмы и комедии», Т.2 (1897).
  • Короленко В.Г. «Очерки и рассказы» (1896).
  • Салтиков-Щедрін М.Є. «Сочинения», Т.7 (1889) – видання автора.
  • Толстой Л.Н. «Война и мир», Т. 3-4 (1909).
  • Горький М. «Избранные сочинения» (1935).

24

 

 

Видання з серії «Библиотека великих писателей»:

  • Пушкин О.С. «Собрание сочинений» (1907-1915).
  • — Шиллер Й. Собрание сочинений в переводе русских писателей (1901-1902).

25

 

Багатотомні продовжені видання додатків до журналу «Нива» ТОВ А.Ф. Маркс:

«Сочинения»; «Полное собрание сочинений» Гоголя М.В. (1900), Жуковського В.А. (1902), Купріна О.І. (1912), Лескова М.С. (1902), Толстого О.К. (1908), Успенського Г.І. (1908), Чехова А.П. (1911) та інші.

Безымянный

 

 

 

 

 

 

 

​Сторінка < 1  2  3 >