Пам’яті Небесної сотні

18.02.2016


Пропонуємо прочитати: 

euromaidan_-_history_in_the_making_-_web

Evromaidan – History in The Making / Я. Грицак, Т. Лютий. К. Сергацова. – К.: Основи, 2014.

600 фотографів, понад 200000 знімків, хронологія трьох місяців протистоянь – книга документує і досліджує Майдан як історичну подію, як героїчний спалах, як приклад самоорганізації, як художнє явище. В основу книги лягли кращі знімки, які українські фотографи зробили на центральній площі Києва під час революції. Вони доповнені хронологією подій, картою Майдану, списком загиблих під час протесту. Відкривається книга двома статтями: історик Ярослав Грицак описує витоки, причини, та головні діючі сили Майдану, а філософ Тарас Лютий досліджує його феномен  та міфологію.

Літопис самовидців: дев’ять місяців українського спротиву / автор проекту О. Забужко, упоряд Т. Терен, передм. С. Алексієвич. – К.: Комора, 2014. – 312с.

Анонс  автора: «Від Євромайдана до АТО, від листопада 2013 по літо 2014 –го – ця книжка простежує хронологію послідовності, зміну настроїв і глибинні психологічні трансформації в українському суспільстві. Колективний портрет народу, нації, яка за дев’ять місяців пройшла шлях від мирного протесту до визвольної війни, складено з найпопулярніших дописів в соціальних мережах, інтернет – публікацій та фрагментів новинної стрічки. Понад сотню авторів збірника , серед яких як відомі літератори, так і анонімні мережеві «ніки» об’єднує одне: всі вони були свідками й учасниками найдраматичніших подій новітньої української історії, і всі їхні думки й почуття, оцінки й пошуки смислів зафіксовано в режими «включеного спостереження» Читач отримає можливість доторкнутись до живої історії в момент її творення».

2bda5ab7_4493_11e4_b710_00155d13641d_3c9ad153_4a15_11e4_b1c9_00155d13641d.resize1

 

1

Токмань Г. Майдан: Сторінка живої історії / Ганна Токмань. – 2 вид. – Ніжин : Видавець П.П. Лисенко, 2015. – 104 с.

Автор цієї книги  19 років викладала українську мову в школі № 16 нашого міста, потім  була викладачем нашого університету. Зараз Г.Л. Токмань доктор наук, працівник Переяслав – Хмельницького університету.

«Ми були смішні, коли стрибали, щоб зігрітися. Зворушливі, коли плакали над загиблими. Дивні, коли стояли серед полум’я і не відступали перед БТРами та водометами. Страшні, коли  прагнули кари вбивцям своїх героїв. Таких, як ми Мікола Хвильовий назвав «муравлі революції» і це не самоприниження, це розуміння скромної, але засадничої ролі тих, хто наважився зовсім не набагато: просто вийшов з дому і приїхав чи прийшов на Майдан, підтверджуючи слова Івана Багряного: «Мі є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами». Пропонована шановному читачеві книжка – одна сторінка живої історії періоду трьох українських революцій кінця ХХ початку ХХІ століття, на якій відбито суб’єктивні враження і роздуми представниці майданівської «масовки». Особливістю авторки є лише те, що вона  — філолог, тому спробувала висловити побачене, відчуте, осягнуте».

Євромайдан Лірична хроніка / під ред. Р. Карпюка. – К.: Discursus. – 2014

  • Опубликовано: 23 февр. 2014 г.
  • Я — мальчик,
  • Я сплю, свернувшись в гробу калачиком.
  • Мне снится футбол. В моей голове — Калашников.
  • Не вовремя  мне, братишки, пришлось расслабиться!
  • Жаль, девочка-врач в халатике не спасла меня…

 

  • Я — девочка-врач.
  • Я в шею смертельно ранена.
  • В моём городке по небу летят журавлики
  • И глушат Wi-Fi, чтоб мама моя не видела,
  • Как я со своим любимым прощаюсь в Твиттере…
  •  
  • Я — мама.
  • О фартук вытерев руки мыльные,
  • Звоню на войну я сыночке по мобильному.
  • Дитя не берёт! Приедет − огрею веником!
  • «Его отпевают», − слышу ответ священника…

 

  • Я — батюшка.
  • Я собор свой открыл под госпиталь
  • И сам в нём служу медбратом, помилуй Господи!
  • Слова для души, что чреву — пуд каши гречневой:
  • За это крестил поэта я, пусть и грешен он…
  •  
  • Я — просто поэт.
  • Я тоже стою под пулями.
  • Кишка, хоть тонка, как лирика Ахмадулиной,
  • Но всё ж не настолько, чтобы бояться красного:
  • Нужнее стихов сегодня — мешки с лекарствами…
  •  
  • Я — старый аптекарь.
  • Мне бы — давно на пенсию:
  • Сидеть и блаженно пялиться в ящик с песнями.
  • Но кончились бинт, и вата, и маски вроде бы:
  • Начальник, пришли термальной воды для Родины!
  •  
  • Я — Родина.
  • Я ребёнок − и сплю калачиком.
  • Назначенный государством, ко мне палач идёт,
  • Из недр моих вырыв мрамор себе на логово:
  • Налоговой сдал налог он, но Богу — Богово.
  •  
  • Я — Бог.
  • И я тоже − Папа. Сынок Мой Ласковый
  • У дауна в классе детский отнял Калашников.
  • Сказал, мол: «Ни-ни!» − и прыгнул без парашютика…
  • Спи, золотко.
  • Спи, Мой Мальчик.
  • Я Воскрешу Тебя.
  •  
  • Евгения Бильченко, Киев
Jevromajdan._Lirychna

 

Бібліотека. Бердянський державний педагогічний університет