Гірка велич подвигу

770 переглядів

15.02.2018

ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ НЕБЕСНОЇ СОТНІ


Пропонуємо прочитати: героїчні і трагічні події в щоденникових записах, спогадах. ліричних віршах і художній прозі.

Забужко О. Літопис самовидців. Дев’ять місяців українського спротиву /авт. проекту Оксана Забужко, упоряд. Тетяна Терен, передм. Світлани Алексієвич. – К. : Комора, 2014. – 312 с.

Понад сотню авторів збірника, серед яких як відомі літератори, блогери, журналісти, так і анонімні мережеві «ніки», об’єднує одне: всі вони були свідками й учасниками найдраматичніших подій новітньої української історії, і всі їхні думки й почуття, оцінки й пошуки смислів зафіксовано в режимі «включеного спостереження». Читач отримає можливість доторкнутися до живої історії в мить її творення, каже письменниця.

Наше місто було з каменю та заліза.
У кожного з нас тепер у руці дорожня валіза.
У кожній валізі попіл, зібраний під прицілом.
Тепер навіть у наших снах пахне горілим…
Сергій Жадан

 

Матіос М. Приватний щоденник. Майдан. Війна / Марія Матіос – Львів : Піраміда, 2015. – 352 с.

Відома письменниця і народний депутат України Марія Матіос відійшла від звичної для неї художньої прози і в документальному стилі змалювала події в країні з 31 листопада 2013 до липня 2015 року. Автор стверджує, що в книзі немає жодного вигаданого імені чи сюжету, а тільки лише те, свідком або учасником чого вона була, − починаючи з участі в подіях на Майдані і закінчуючи поїздками в зону АТО з гастролями і гуманітарною допомогою.

Небесна сотня. Антологія майданівських віршів / упоряд Леся Воронюк. – Чернівці : Букрек, 2014. – 392 с.

Книгу видавництва «Букрек», впорядковану Лесею Воронюк, вже без перебільшення називають наступним «Розстріляним відродженням» і прирівнюють до антології відомого укладача Юрія Лавриненка. Це видання було представлено в Парижі на книжковому салоні.  До «Небесної сотні» увійшли поезії 234 авторів з 6 країн. Це 392 сторінки, що, безперечно, претендують на звання «народна книга» і є вдалою спробою зібрати, а найголовніше, зберегти вірші, які були написані українською, російською та білоруською мовами.

Ірванець О. Пісні війни. Вірші останніх років / О. Ірванець – К. : Дух і літера, 2014. – 40 с.

Нібито іще й не надійшло Різдво,
Та уже полками чималими
Загатило Іродове воїнство
Вулиці твої, Єрусалиме.
Зі значним відсотком вірогідності
Розвідка донесла про можливість
Скорого народження тут Гідності
Й віри у Добро і Справедливість.
Ось тому вояки й заходилися
Нюшити, а ще й чутки враховують,
Ніби це маля вже народилося
І його в народі переховують.

Весна С. Рабів до раю не пускають. Поезії / Софія Весна. – К. : Самміт, 2014. – 224 с.

«Рабів до раю не пускають» – останній запис, який залишив на своїй сторінці в Контакті 19-річний Устим Голоднюк з міста Збаража Тернопільської області. Юнак загинув 20 лютого 2014 року внаслідок вогнепального поранення в голову. Куля снайпера влучила над правим оком і на виході пробила його блакитну миротворчу каску… Він був одним із тих, кого доля обрала в Небесну сотню нашого майдану – у Небесні Сотні нової України.

Івченко В. В. 2014 / В. В. Івченко. – К. : Темпора, 2015. – 800 с.

Це роман про рік, який усе змінив. Про рік, який розпочався ще восени 2013-го, з виходів на майдани, і продовжився війною. Як люди реагують на історію? Як вона їх змінює – і як вони творять її, змінюючись при цьому? Ціла галерея різноманітних доль і персонажів допомагає подивитися на ключовий рік концентровано і всебічно – не з погляду абстрактного суспільства, а з поглядів конкретних його представників. Від перших ночей на Майдані – до війни, що досі триває.

Кокотюха А. Вогняна зима / А. Кокотюха. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2015. – 352 с.

Ще вчора кожен громадянин України мав своє життя. У якому, здавалося, не було місця для подвигу. Але прийшла вогняна зима 2013—2014-го, і тисячі українців опинилися у вирі Революції Гідності — та по різні боки барикад. Успішний бізнесмен Стогов стає активістом Автомайдану. Продавщиця з косметичного магазину Алла тепер волонтерка. Студент на прізвисько Птаха виходить із віртуального світу і робить «коктейлі Молотова». Тітушка Сірий не має переконань, аби платили. А Олег, боєць «Беркуту», готовий карати «майданутих» навіть задарма… Ми бачимо Майдан їхніми очима. Бачимо — і затамовуємо подих. Бо тут усе справжнє — і життя, і кохання, і ненависть, і смерть. А ще — відчайдушна віра, що кінець кінцем усе буде добре…